Геноцид з точки зору міжнародного права (Україна, Голодомор)
Конкретною правовою основою геноциду є “Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього” від 9 грудня 1948 року (набула чинності 12 січня 1951 року). У цьому важливому документі, а точніше у ст. II, цей terminus scientificus міжнародного права чітко окреслений: “У цій Конвенції геноцид означає будь-яку з наведених нижче дій, вчинених з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку; а) вбивство членів такої групи; б) заподіяння серйозних тілесних чи психічних ушкоджень членам такої групи; (c) умисне створення для групи таких умов життя, які розраховані на повне або часткове її фізичне знищення; (d) вжиття заходів, спрямованих на запобігання народженню дітей у такій групі; (e) насильницька передача дітей з однієї групи в іншу групу”.
У ст. III склади злочинів зафіксовані однаково детально: “Караються такі діяння: 1. геноцид; 2. змова з метою вчинення геноциду; 3. пряме і публічне підбурювання до вчинення геноциду; 4. замах на вчинення геноциду; 5. участь у вчиненні геноциду”.
Таким чином, визначення ставить існування геноциду expressis verbis в залежність від НАМІРУ. Чи мав намір Сталін знищити український народ або його частину (“куркулів”, представників інтелігенції)? Все вказує на те, що він хотів покарати саме їх, а отже, мав намір це зробити. Майже те ж саме стосується і дій Сталіна проти частини казахського народу. Зовсім не обов’язково брати до уваги загальний контекст, що державний терор був повсюдним у Радянській Росії того часу. “Чистки” 1930-х років ще раз підтвердили, що Сталін був готовий безжально принести на вівтар “комунізму” десятки тисяч людей. Для заблудлого, вкрай фанатичного і напівцивілізованого злочинця Сталіна такі варварства були дрібницями.
Фактично констатується, що тактика ведення війни (обстріли цивільних об’єктів, цілеспрямоване знищення критичної інфраструктури з катастрофічними наслідками для населення, особливо для людей похилого віку та дітей) російським агресором проти України є не лише тяжким воєнним злочином, але й злочином проти людяності.
Більше того, це особливо варварська форма державного терору. Починаючи приблизно з 1963 року, ООН було розроблено понад 13 міжнародних документів (конвенцій, декларацій) з питань тероризму. Деякі з них з того часу набули чинності. Неодноразово робилися спроби дати точне визначення терміну “терор”. Лише у 2001 році ООН вдалося виробити основні характеристики терміну “терор”: а) застосування серйозного насильства проти цивільного населення, цивільних або державних установ; б) створення атмосфери загального страху. в) Це також має продемонструвати нездатність влади захистити власних громадян. Хоча ООН має на увазі міжнародний терор, як, зокрема, відомий терор “Ісламської держави”, ці характеристики стосуються і застосування ракет проти цивільних об’єктів, головною метою якого є створення загальної атмосфери страху, щоб зламати волю українського народу до боротьби. З огляду на це, Росія в принципі може бути оцінена як терористична держава.
Більше того, у стратегії і тактиці російської армії агресії вже простежуються елементи геноциду.
Якщо коротко: Росія здійснює черговий геноцид проти українців з немислимою жорстокістю, аж до зоофілії. Це породжує морально-етичний обов’язок цивілізованого світу не допустити цього варварства. Дивіться детальніше:
-Panos Terz, Wissenschaft vom Völkerrecht: Theorie des Völkerrechts, Philosophie des Völkerrechts, Soziologie des Völkerrechts, Methodologie des Völkerrechts, ISBN: 978-620-0-67264-3, Saarbrücken 2021.
-Panos Terz, The science of international law, ISBN: 978-620-3-97855-1, Saarbrücken 2021.
-Panos Terz, Quelques problèmes de droit international, Recueil d’écrits, ISBN: 978-620-4-10192-7, Saarbrücken 2021
-(Panos Terz), Παναγιώτης Δημητρίου Τερζόπουλος, Επιστήμη του Διεθνούς Δημοσίου Δικαίου,ISBN: 978-620-0-63275-3, Saarbrücken 2022
Professor.i.R.,Dr.,Dr.sc.,Dr.habil., Міжнародне право, теорія міжнародних відносин, загальна методологія фундаментальних наукових досліджен опублікований в:Beliner Zeitung, taz, Focus, Frankfurter Allgemeine Zeitung (30.11.22)